- назублювати
- -юю, -юєш, недок., назуби́ти, -зублю́, -зу́биш; мн. назу́блять; док., перех.Робити зубці, зазублини на чому-небудь; покривати насічкою, зарубками щось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
назублювати
Смотреть что такое "назублювати" в других словарях:
назублювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
назубити — див. назублювати … Український тлумачний словник
назублюватися — I юється, недок. пас. до назублювати. II юється, недок., назуби/тися, зу/биться; мн. назу/бляться; док., діал. Пароститися, проростати … Український тлумачний словник
