назублювати

назублювати
-юю, -юєш, недок., назуби́ти, -зублю́, -зу́биш; мн. назу́блять; док., перех.
Робити зубці, зазублини на чому-небудь; покривати насічкою, зарубками щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "назублювати" в других словарях:

  • назублювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • назубити — див. назублювати …   Український тлумачний словник

  • назублюватися — I юється, недок. пас. до назублювати. II юється, недок., назуби/тися, зу/биться; мн. назу/бляться; док., діал. Пароститися, проростати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»